![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
1011 день війни
Nov. 30th, 2024 01:24 amВ мене на сьогодні великі плани. Аби встигнути.
Отже. Зранку батько віз маму на консультацію і я впала їм на хвіст щоб потрапити в Караван. Купила нанаміна-плюшку в гік-магазі для Вовче і коли зайшла в дитячі магазини подивитися шо там по барбі, виявила цілі секції з екшенами і гачами по ван пісу, жужуці, і шось там іще.Стояла і вкотре думала як добре, що я люблю непопулярних персонажів, а то б куку грошики прямо там Х)
Потім батько підкинув мене до вокзалу, я зайшла в Мікуру і набрала стікерів по рельсі свом і знайшла загублений минулого разу з гільдією та пройшлася пішки до центру, зайшла в япорею, взяла медіатори (сподівалася ще на Дандженронпу але фіг) і за свічками та ледь жива від втоми поповзла додому. І тільки побачивши що на моїй зупинці не працюють світлофори я згадала що світла не буде до 20. Треба було ще пару годин десь покрутитися в центрі і тоді вже повертатися. Але шо поробиш. Видряпалася на свій останній поверх, на телефоні 8% заряду, я голодна як вовк, а навіть вечері не погрієш. Перехопила млинчик с мняском і залягла дивитися Чорну Конюшину. Зрештою мені подобається, хоч вона і дуже передбачувана за сюжетом, але там приємні персонажі. І от я дивилася це накачане аніме в навушниках і проморгала коли світло дали назад)
Отже. Зранку батько віз маму на консультацію і я впала їм на хвіст щоб потрапити в Караван. Купила нанаміна-плюшку в гік-магазі для Вовче і коли зайшла в дитячі магазини подивитися шо там по барбі, виявила цілі секції з екшенами і гачами по ван пісу, жужуці, і шось там іще.Стояла і вкотре думала як добре, що я люблю непопулярних персонажів, а то б куку грошики прямо там Х)
Потім батько підкинув мене до вокзалу, я зайшла в Мікуру і набрала стікерів по рельсі свом і знайшла загублений минулого разу з гільдією та пройшлася пішки до центру, зайшла в япорею, взяла медіатори (сподівалася ще на Дандженронпу але фіг) і за свічками та ледь жива від втоми поповзла додому. І тільки побачивши що на моїй зупинці не працюють світлофори я згадала що світла не буде до 20. Треба було ще пару годин десь покрутитися в центрі і тоді вже повертатися. Але шо поробиш. Видряпалася на свій останній поверх, на телефоні 8% заряду, я голодна як вовк, а навіть вечері не погрієш. Перехопила млинчик с мняском і залягла дивитися Чорну Конюшину. Зрештою мені подобається, хоч вона і дуже передбачувана за сюжетом, але там приємні персонажі. І от я дивилася це накачане аніме в навушниках і проморгала коли світло дали назад)
