mamoru_chiba | Entries tagged with знахідки

Погода знову зіпсувалася, мряка і дощить, але маю їхати у справах.

В ранок, коли треба друкувати файли, я виявила нестачу файлів...

Ходила по штучки, несподівано найшла оцю мамзелю: вона крупніша і смаглява. Зроблю собі єгиптянина мрії.

photo sharing plus web page

Знайшла новий (для мене) детектив, де використали ідею, яка була у мене для персонажа коміксу.

З днем дня коли Аврора нарешті випустила блайнд-бокси, які мене вразили в серденько:

Втім я хочу із козою і буду шукати її

Їду у справах

АПД - весь день моталася з батьком: на будівельний, у господарчі, в Придніпровськ. Там я навіть в парку погуляла, зе бест парт оф зе дей, абсолютно. Людей в парку нема зате зграї граків. Всюди великі чорні птахи, як чорнильні ляпки. Перекрикуються і вітер шумить. Якби не заволала сирена я б зовсім була в чарівному лісі.

Купила трохи подарунків своїм: зустріла гарні штуки. Вчорашній жарт про час для пакування новорічних дарунків - зовсім не жарт. Я вже поставила під стіну кілька коробок підписаних і складаю туди все. Планую цього року зробити собі список в блокноті, щоб не заплутатися. Раніше для такої мети мені треба було знімати розкладений подарунок, щоб не забути що я кому уже знаходила (це актуально щодо мерчу, бо я запросто можу забути що у кого уже є)

Наснилося бозна шо. Почалося як приємний сон а закінчилося ядерним вибухом. Прокинулась о 5 ранку і ще якийсь час не могла заспокоїтися.

Скаталися з батьком на Озерку, я пробіглася по Аврорах і от мій улов всякої фігні. Задоволена як слон)

служба загрузки изображений

На днях побачила в київському Мурасакі брелок з Міком. Заволала і побігла до Волче, щоб він туди зайшов. І він мені його вчора взяв!

Буду пиляти курсову далі

Брат заїхав. Він заскочував нещодавно буквально на 10 хвилин, а то він був майже півдня. Ну хочч батьки з ним час провели (бо я писала курсову, да)

\звуки гордості\ Я людина, яка уміє чекати.Рік я шукала собі канекалон не за всі гроші світу для косплея Баггі. Мені рука не підіймалася розібрати перуку, а начесати акрил не вийшло, бо він рвався на довжині більш як 15см. Але я кожен божий день вентелювала групу барахолки і от сьогодні

Короче я моментально написала продавцю, моментально перевела сотню і завтра воно поїде до мене, юху. Нарешті дошию Баггін капелюх (тепер прийдеться, у мене нема відмазки, хех

Планую сьогодні правові аспекти зробити. Напе як герой посидів зі мною поки я не розібралася що до чого, але все ще не уявляю як то писати - в тому серсі що пишу на своє розуміння,страх і ризик, бо викладач у нас той ще.

Скаталася з батьком на парус, поки він робив роботу я шукала цвітну капусту. Зайшла в Добробут по щітки для кахлів і найшла отаке:

Дуже задоволена, вони маленькі і одразу в мішочку, і коштують вельми бюджетно.

Єноту прийшли наліпки з Баггі, які вона замовляла мені, я наполягла щоб вона собі лишила бодай половину, бо мені стільки нема куди діти.

Ввечері колии вже сили скінчилися пішла пошарила по фанфіках по ВитриМікам, дуже подвійне відчуття: бачу порсто силу силенну технічно слабких робіт,і думаю чи це я така балувана галя чи просто шипп такий малопопулярний.

Бісові відключення через бісову русню!Нормально світла нема, ні чорта робити не можливо, спека страшенна, живу в мокрій футболці, зашиваюся зі справами)

Зрештою світло дали о 3й ночі, я прокинулася, вскочила і побігла робити справи. Повідповідала нна листи замовників, зробила лайнарт тому, в кого він на один лист а не на дюжину. Поки працювала з ним поставила на фон "наречену чаклуна", бо давно збиралася ознайомитися, і мені раптом воно як попало по всіх травмах) Правду кажучи, якби чаклун не був двухметровою хтонякою з черепом замість голови, а був звичайним для таких історій ельфом-вампіром-із космосу, я б і не починала дивитися, але проти хтоняки я не можу встояти.

Шукала на пінтересті арти, які можна використати для обкладинок в новому блокноті. Думаю записувати туди всі ідеї, що загалом приходять в голову. Хоча вже пройшло три роки але я все ще сподіваюся що колись я знову зможу писати історії і квести для настолок. Отже, як раз вчора я ходила за продуктами і подивилася блокноти в Аврорі, і мабуть би щось і взяла, якби не пекельна спека, через яку я не стала повертатися по маршруту. І зрештою я знайшла непоганий варіант в АТБ. Мене привернуло те що зошит розділений на 4 секції, і я одразу подумала що відведу їх по тематикам - на персонажів, локації, квести і ідеї. І спочатку я сушила собі голову що нема світла і я не можу підібрати собі щось щоб роздрукувати згодом для розділителів, а коли світло дали - я осягнула що я не хочу чужі арти, і краще просто намалювати самостійно, що я хочу. Тепер лишилося зрозуміти, що я хочу.
І потім загасила комп буквально за кілька хвилин до наступного відключення. Заснула і прокинулася лише о майже другій коли світло дали знову. Але хоч виспалася.

Світло дали о сьомій, це мене розбудило і я встала з больною головою.

Довго не було світла, то я дочитала останній том Сендмена. Він вразив мене в саме серце, як будь-яка історія де ти маєш розстатися із персонажем, до якого дуже звик. Я люблю цю серію і відчуваю що не можу оцінити її у повній мірі бо я не настільки глибоко розуміюся на британській культурі як автор-британець. Тільки по списку тлумачень відссилок у кінці розумієш, наскільки все там пронизано і переплетено з різними штуками.

В кінці дня батько потелефонував - він сходив до окуліста, той йому закрапав очі і тепер про всяк випадок потрібен другий пілот для поїздок. Світла все одно не було, тож я навіть зраділа, хоч яке корисне діло можна зробити. Правда за бортом +37. Я спустилася і вийшла як у духовку. Повітря нерухоме, вітерця нема. Вода в машині нагрілася, думаю там більш як 30 градусів було.Скаталися в цьому чаді, по дорозі робили зупинку в атб і я там раптом знайшла сиркове морозиво від Мушкетера. Звісно ж узяли спробувати. По перше воно холодненьке. По друге це така ностальгія!..

І віяло нове знайшла. Колись сто років тому дід привіз мені віяло, звичайне, з пластику і дешевої тканини, і воно слугувало мені вірою і правдою багато років, аж ось зламалося. Я все ще маю на меті спробувати полагодити, але поки я не занялася цим мені треба щось на заміну. Де ті золоті ччаси коли можна було купити дерев'яне віяло а не пластикове, ех. Звісно вони крихкіші, але як приємно тримати в руках.

По приїзді додому виявилося що телефон перегрівся. Я вийняла його з чохла щоб скоріше охолов, а коли засовувала назад то переплутала сторони і випадково затисла резет на 20 сек. І скинула всі налаштування. Тобто взагалі усі. Все що там було. Файли, програми... все. І от сиділа і ставила назад, сердячись, що воно таке незручне. І що я музику тепер фіг знайду, бо збирала по крихтам, і фото і книги. А там і світло вимкнули, тож я лишилася без можливості почитати надвечір і лягла спати.

Батько зранку розбудив але потім я невдало моргнула і заспала допізна(

Сходила в Аврору бо потрібні були всякі господарчі штуки і найшла там класний великий скетчбук. Ну тепер у мене їх прям є надовго, можна заспокоїтися))

Вночі знову обстріли. Чула крізь сон вибухи і подумала ну його все до дідька, я намагаюся спати.
Але все одно не виспалася, батько розбудив об 11 і каже чи їдемо ми там кудись чи як, а я блимаю очима та й годі.

Мені треба розібратися з тим як працює лобзік, бо є ідея але я не знаю як її втілити без нього, бо треба випиляти віконця в кришці ящику.

Хотіли сьогодні поїхати погуляти по новій частині набережної та мама себе недобре почувала. Думали може хоч на закупи мотнуть але батько заспав. І зрештою це все було на краще бо сталася гроза, натурально з грімом і блискавками, тож добре що не поїхали. Не знаю чи є сенс завтра іти на барахолку чи все буде мокрюще.

Подивилася нових Гостбастерз і мені дуже зайшло, прямо стара любов до дитячого фендома ожила і сили з'явилися. Терапевтична штука виявилася для мене.

Єнот зробила новий чатик для ролки по шанбаггі. Я вирішила що варто хоча б спробувати.

Знову прокинулася запізно, але не опускаю руки, режим треба посунути знову.

картинки про самп

Опалення вимкнули(

Ввечері пішла в АТБ а там привезли міні-іграшки з Годзілою: певно на честь нового фільму. І я звичайно цапнула собі годзілу, хоч ціна і дорогувата. Але мерч є мерч, тим більш вона маленька!
Я б залюбки пішла у кіно на нову годзілу але мені лячно. Лячно піти з дому а раптом щось станеться. Ну і ще не хочу попасти під тривогу а потім їхати на наступний день на той же фільм... Пригода весела але я лінькувата.

На німецькій дійшли до теми, де я не встигаю за групою, треба буде з домашкою попрацювати щоб наздогнати. У нас транспорт і мені треба більше часу щоб перекласти речення і зробити з ним вправу.

Так замерзли ноги що я після німецької дістала електро-устілки і увімкнула. Дуже зручна штука вивилася, гріють краще ніж попередні.

Час їхати на дачу а я ніфіга не готова взагалі. Засунула Небет в куртку і накидала в пакет ще Джоан і сільвановського ведмедя.

Поки я сонно валялася на дивані і думала що хотіла зранку на барахолку прийшов батько і каже що їде на Курчатівський ринок. Звісно я одразу ж підскочила бо через дорогу від Курчатова барахолка. Ми прибули занадто пізно, вже по першій, там всі складалися, але я все одно дещо собі надибала: конячку і кізоньку для Лавінії і прикольну лялечку. Спробую її перемалювати (як раз Єнот мені новий лак порадила, дешевший за клір)
А батько на ринку знайшов мені наколінники. Дуже зручна на річ, взагалі не знаю як я жила без них.

На дачі попалила сміття, трохи поскубла травичку біля порічк. Було сонячно, я весь день шкодувала що не взяла кепку.

Думаємо і завтра поїхати, якщо стане сил.

Втомилася від недосипу. Сьогодні проспала всі ракети і шахеди. Посула крізь сон вибухи і тільки подумала "ну нафіг"В нас зранку не було електрики і я проснулася від знайомого з минулого року звуку того як все вмикається. Опалення "згасає" - чи то від нестачі електрики чи його вимикають. Вчора виходить був останній день, в який я грілася ввечері півд батареєю.

Сходила у Аврору(и) пошукати чогось для крафту і нічого не знайшла. Купила тільки стиральну гумку, бо моя закінчується, і ще одну для експериментів зі штампуванням.

В цьому році у вересні виходить новій Бітлджус, як я розумію, про дорослу Лідію. Я одночасно в передочікуванні і побоююсь що все зіпсують.

Ввечері залізла на Алі, знайшла стікери по фф7 де на пак є 2 Вінсента. І торбочки по ВП де переплутали емблему і надрукували напис з символікою Баггі замість Луффі. Це кумедно. Може я б навіть взяла собі, не знаю.

Випадково дізналася що автор ХантерХантер одружений з авторкою Сейлор Мун. Скільки років я спала... Ну, окей, це привід нарешті подивитися цей хантер.

Прокинулася зранку і осягнула що вчора лишила Терезу на сканері бо міряла на неї недов'язаний капелюх, і тепер на неї світить сонце. Зашторилася і проспала до 11ї після того.

Весь день було засліплююче сонце, я ждочекалася коли воно трохи сяде, щоб сходити на пошту і в атб, принесла усе, та і думаю - така погода хороша, піду ще в дальні магази, все одно треба туди. І в Канцлері знайшла зошит-скетчбук, тобто не розлінований взагалі. Папір тоненький, 60, я думаю, тому піде під замальовки лінером.

По дорозі назад зустріла Кіру,додому дійшла вже темно було. Я розпакувала свої посилки перед стрімом і тепер у мене є сільвани і килимок для крафту, на якому можна різати. Я щаслива людина.

На стрімі зробила 3 арти і тут батарея вмерла, чогось в цей раз вона не хотіла нормально працювати від шнура.

слово дня - вердігріс

Спааааааааааати, спати хочу зі страшною силою. Батько ледь розбудив мене вранці, бо я змогла заснути тільки після третьої, і то не одразу ще. І мені приснилася пожежа, яку я сама влаштувала і намагалася згасити, але якось неактивно. Дивна штука і досить нервова.

Весь день проїздила з ним бо мені треба було в Епік по насіння для дачі. Сподівалася там ще ухопити заготівель для крафту (бо свою останню я зіпсувала) а там нема того, що мені треба. Дуже не те, що я хотіла.

Змерзла, бо сдуру одягла кросівки а на дворі -3, але мала грілки з Аврори і вони чудово зігрівали мене увесь день, не нарадуюся на них.

Під кінець похздки ми їхали так що сонце світило в оці і через це в мене і голова розболілася і нудити почало і я вдома просто впала і години три приходщила до тями.

Ввечері сіла щось корисне поробити, запустила на фон серіал, що його зараз дивлюся, а точніше слухаю на фоні. Але сьогодні дивилася, бо як раз вечеряла. І от буквально через 0,0001 сек після того як я запустила на мене з екрану поглянув ВІН:

Ііііііі приз за найкращий сюрприз до 8 березня отримуєєєє Клоун Багггііііііі!

Батько розбудив в якийсь більш-менш пристойний час, може доїдемо нарешті до будівельного ринку. Бо мені треба те кляте ПВА.

Отже десь о першій ми вибралися, по хорошій погоді із сонечком доїхали до будівельного ринку, я там взяла 2,5л ПВА і здуру не спитала яка тара. Звикла до пляшок. А воно в відрі. Відро звісно згодиться, але як же незручно...Потім забігла в Аврору напроти і зірвала джекпот і це кулсторі в якій злилися в екстазі мої гаммійство та крафтерство.
Нещодавно я нила, що хочу купити штуку під скляним ковпаком, щоб зняти ковпак і зробити там свій виріб і мене зупиняє ціна, а ще я не впевнена що зніму ковпак.
Так от, я сьогодні зайшла в магаз, а там ця штука зі знижкою в два рази.
– А що з нею не так?
- Ковпак відкручується
- \звуки підступної підступності\
Отже я принесла все додому і повивчала як там що влаштовано. Треба пожужжати феном, розплавити термоклей, зняти пластикових ведмедів і інші зайві деталі і робити свою поробку.

Потім заскочила в Мікуру. А в них перестановка, і трохи нового. Набрала подарунків львів'янам і собі пару листівок з уцінки. В мене тепер є хоч щось із Намабаки. І Наранча, люблю Наранчу. Ще там була прям підбірка чудових плакатів для старих кляч. В мене вішать нема куди але я б взяла прекрасну роздруківку з манги трініті блад, хоч історія мені не дуже, але графіку любила колись. Кью Кара Мао затупила і не взяла. Хоч біжи назад та купляй, але мені здалося що в мене акий самий. От ким треба бути щоб дивитися на один і той самий плакат з 2011-го року кожен день і не запам'ятати який саме у тебе... Ейса не купила бо не знала як запакувати щоб він доїхїав. В мене туби скінчилися.
Зрештою більше нагреблася для інших, але вдоволена, бо люблю копатися в аніме-магазах. В батька розболілася голова, тож я швидко затарилася і ми повернулися додому.

А десь пів на десяту в нас почали бабахати ракети (сподіваюся це було збиття але чулося дуже гучно) і шахеди 9ті вже подалі від нас)

Іде сніг і важко було прокинутися.

Плануємо з батьком поїхати по рибу-м'ясо і я хочу таки взяти той скетчбук та спробувати в ньому попрацювати.

Зайшли подивилися колір стін (як на мене вийшло надто яскрафо, але при природньому освітленні вельми непогано) і смоталися на Парус і в гараж. І я взяла собі такий скетчбук щоб не шкода було замальовувати потім обкладинку. Це буде один із тих які я не заклею вщент стікерами бо в мене є ідея для оформлення.

Але мене вистачило тільки на те щоб розпакувати його вдома і помацати папір (він значно кращий ніж я боялася) бо я надто втомилася.

Провела стрім ввечері, але такий собі, мало рухливий. Мені важко одночасно і говорити і щось робити, не можу зосередитися.